било

[bɪlo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін: металева або дерев’яна частина дзвону, яка вдаряє об його стінки та викликає звук; дзвонове серце.

  2. (Історія) –

    Історичний термін: дерев’яна або металева дошка, в яку дзвонили для скликання людей, сповіщення про щось; також загальна назва для різних пристроїв для створення шуму (наприклад, брязкальце, клепало).

  3. (Геологія) –

    В геології: масивна пластова частина гірської породи, що відокремилася від основного масиву та лежить на поверхні; скельний злам, брила.

  4. (Техніка) –

    В архітектурі: горизонтальна дерев’яна балка, брус, звичайно в основі споруди або в конструкції даху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. било, р. била, д. билу, з. било, о. билом, м. билі, к. било

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів