буян

Значення

1. (Історія) –

   (історичне) Відкрита, висока площа в давньоруських містах, де відбувалися віча, народні збори та громадські події.

2. (Історія) –

   (історичне, переважно у північних говірках) Великий торговий майдан, базар, торжище, часто пристань для розвантаження товарів.

3. (Література) –

   (поетичне, застаріле) Відкрите, вітряне місце, простора рівнина або водний простір (море, річка), де гуляє вітер і буяє стихія.

4. (Психологія) –

   (переносне значення, розмовне) Людина буйного, задиристого, нестриманого характеру, скандаліст, хвалько.

Правопис та відмінювання