буяки

[bujɑkɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на місце проживання предків (наприклад, біля буяну — місця зростання бузини) або на особу, пов’язану з буянням (розгулом, гульнею).

  2. (Лінгвістика) –

    У народній мові — зменшувально-пестлива форма або прізвисько від слова “буян” (задира, хвалько, скандаліст).

  3. (Географія) –

    У місцевій топоніміці — можлива назва окремих урочищ, полів або кутків у селах, особливо на Поділлі, пов’язаних із буйною рослинністю або характером місцевості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буяки, р. буяків, д. буякам, з. буяки, о. буяками, м. буяках, к. буяки

Більше записів