1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на місце проживання предків (наприклад, біля буяну — місця зростання бузини) або на особу, пов’язану з буянням (розгулом, гульнею).
2. У народній мові — зменшувально-пестлива форма або прізвисько від слова “буян” (задира, хвалько, скандаліст).
3. У місцевій топоніміці — можлива назва окремих урочищ, полів або кутків у селах, особливо на Поділлі, пов’язаних із буйною рослинністю або характером місцевості.