буванець

[buʋɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Уроженець або довгожитель села Бувальці (Бувальня) на Чернігівщині, що вперше згадується в історичних документах 1629 року.

  2. (Історія) –

    Заст. Уроженець або мешканець села Бувань (Буване) на Київщині, відомого з XV століття.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен., розм. Досвідчена, бита життям людина; бувалий чоловік (застосовується переважно до чоловіків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буванець, р. буванця, д. буванцеві, з. буванця, о. буванцем, м. буванцеві, к. буванцю

Більше записів