Значення
- (Історія) –
(історичне) Учасник селянського повстанського руху — бу́нти — на Правобережній Україні в другій половині XVIII століття, спрямованого проти кріпосницького гніту польської шляхти.
- (Історія) –
(переносне) Повстанець, бунтар, людина, яка активно виступає проти встановленої влади або соціальної несправедливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бутинник, р. бутинника, д. бутинникові, з. бутинник, о. бутинником, м. бутинникові, к. бутиннику