АБРЕВІА́ЦІЯ, -ї, жін. 1. Спосіб творення слів (абревіатур) шляхом скорочення словосполучень або слів, а також саме таке скорочення; уживається для економії мовленнєвих засобів у писемному й усному мовленні.
2. лінгв. Процес утворення складних скорочених слів (абревіатур) з початкових літер, звуків або частин слів вихідного словосполучення.