буцина

1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

2. У місцевій топонімії — народна назва окремої гори, пагорба або скелі, що має характерну округлу або конусоподібну форму, яка нагадує буханець хліба або булку (від діалектного “бук” — випуклість, горб).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |