буцик

1. Рідкісне прізвисько або зменшувально-пестлива форма імені, що може використовуватися щодо тварини (наприклад, собаки) або малої дитини.

2. У місцевих говірках — назва жука-носорога або іншого великого жука.

3. У західних регіонах України — зменшувальна форма від “буц”, що може означати маленького бичка, барана або цапа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |