бута

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає Чернігівською областю.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області.

3. (у переносному значенні, розмовне) Про щось неіснуюче, вигадане, фіктивне; брехня, вигадка. (Від назви річки Бута, яка часто пересихає, через асоціацію з чимось незначним або міфічним).

Приклади вживання

Приклад 1:
[10] Ідеться про Павла Михновича Бута (?—1638) («Павлюгою» його названо в «Исторіи русов») — гетьмана нереєстрового козацтва, керівника козацького повстання 1637 р. Це повстання насправді розпочалося вже після виступу Тараса Федоровича. [11] Ідеться про Дніпровський лиман. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |