бусурман

Значення

1. (Історія) –

   Застаріла назва мусульманина, переважно турецького походження, що вживалася в українській мові в період XVI–XVIII століть, часто з відтінком ворожнечі або зневаги.

2. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — чужинець, іновірець, людина іншої (нехристиянської) віри; інколи вживається як лайливе слово.

3. (Історія) –

   У народній творчості та історичних творах — узагальнена назва ворога-загарбника зі Сходу (турка, татарина).

Правопис та відмінювання