1. (геодезія) Прилад для вимірювання горизонтальних кутів на місцевості, що складається з круга з поділками та візирної трубки на штативі; те саме, що теодоліт.
2. (морська справа, застаріле) Прилад для визначення сторін горизонту на морі; компас.
бусол
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На клуні стовбичив промоклий бусол. А ми по калюжах гасали босі, бо казала й бабуся – дуже добре дощ на волосся.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: іменник (однина) |