буржуй

1. Представник буржуазії, власник приватної власності на засоби виробництва, капіталіст; людина, що належить до заможних верств суспільства, часто з негативним відтінком у значенні “визискувач”.

2. Розм. Заможна, багата людина, яка живе на широку ногу; також уживається іронічно або несхвально щодо людини з буржуазними звичками чи світоглядом.

3. Іст. У Радянському Союзі — узагальнена, зневажлива назва представників колишніх панівних класів (дворян, буржуазії, куркулів), а також будь-якої особи, запідозреної у нелояльності до радянської влади.

4. Розм. Назва примітивної металевої печі-пічки циліндричної форми, яку використовували для обігріву приміщень, особливо в періоди воєн та економічних криз (наприклад, у роки Громадянської та Другої світової війни).

Приклади:

Приклад 1:
І, сівши на ріжок столу близько Івана Семеновича, провадив спокійніше: — Ну, розгляньмо такий конкретний випадок… Але ж цілком щиро… Я — буржуй, — іронічно вклонився він, — але ж, прошу, буржуй, так би мовити, лояльний, ви — пролетар. Різні ідеології, ідеали, etc, etc… Але ж це не заважає.нам обом хотіти одну й ту саму жінку-буржуйку — Завадську.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Чим би воно скінчилось, не знаю, та жив у тих краях, коло Псла ж таки, верстов за п’ять від нас, поміщик один, буржуй тобто, Аристарх Аристархович Підопри-гора. Магнат був, а що вже землі тієї в нього було — Рів’єра ціла!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Буржуй ти — i больш нiчого. А що я безпартєйна, то я на тебе плюю, потому как ресефесер не призидум, а делегацькоє собрання.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”