Древослів

Словник Української Мови

бурильник

[burɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Фахівець, який займається бурінням (свердлінням) свердловин, шпурів, шахтних стовбурів тощо.

  2. (Техніка) –

    Робітник, що обслуговує бурову установку або працює на ній.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурильник, р. бурильника, д. бурильникові, з. бурильника, о. бурильником, м. бурильникові, к. бурильнику

Більше записів