бурундучок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бурундук” — невеликий гризун родини вивіркових, що має смугасте забарвлення спини та живе переважно в лісах Північної Америки та Азії.

2. Рідкісне народне або поетичне позначення маленької, спритної, рухливої дитини або звірка, за аналогією з поведінкою бурундука.

3. У літературному контексті — власна назва, кличка персонажа або тварини (наприклад, у казках, мультфільмах).

Приклади вживання слова

бурундучок

Приклад 1:
Все… А бурундучок з жалем і стра­хом дивився, як двоногий розбійник грабував його ко­мору, і не міг зарадити. Чи думав він, старанно добира­ючи ще минулої осені, всіх професійних знань доклада­ючи, носивши їх в защічних мішечках по одному та по два, що така їх доля стріне?
— Невідомий автор