нецілованість

[nɛt͡siloʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Власна назва, що позначає історичну місцевість (урочище) на території Києва, відому за літописами; місце, де за переказами у 980 році відбулася битва між київським князем Ярополком і його братом Володимиром.

  2. Заст. стан або якість бути нецілованим; незайманість, цнота (переважно дівича).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нецілованість, р. нецілованості, д. нецілованості, з. нецілованість, о. нецілованістю, м. нецілованості, к. нецілованосте

Більше записів