бурці

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

2. (заст., діал.) Те саме, що бурки — теплий верхній одяг з вовни, довгий плащ-накидка з капюшоном, традиційний для народів Кавказу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дов­го він во­ро­чавсь на своїй бурці; далі встав, на­тяг жу­пан да й вий­шов у гай хвірточ­кою. Бідний ко­зак таївсь од усіх із своїм ко­ханнєм, бо всяк тілько – із йо­го насміявся.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |