буртоукладальник

[burtouklɑdɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціалізована сільськогосподарська машина, призначена для механізованого формування (навантаження, укладання та трамбування) буртів коренеплодів (буряків, картоплі тощо) під час збирання врожаю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буртоукладальник, р. буртоукладальника, д. буртоукладальникові, з. буртоукладальник, о. буртоукладальником, м. буртоукладальникові, к. буртоукладальнику

Більше записів