буртоукладач

[burtouklɑdɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Буртоукладач — спеціалізована сільськогосподарська машина, призначена для механізованого збирання, транспортування та формування буртів (довгих куп) з коренеплодів (буряка, моркви тощо) або іншої сільськогосподарської продукції після збирання урожаю.

  2. (Сільське господарство) –

    Буртоукладач — робітник, який займається ручним або механізованим складанням врожаю (переважно коренеплодів) у бурти для тимчасового або тривалого зберігання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буртоукладач, р. буртоукладача, д. буртоукладачеві, з. буртоукладача, о. буртоукладачем, м. буртоукладачеві, к. буртоукладачу

Більше записів