Словник Української Мови
Буква
1. Збірна назва студентів, учнів бурси (навчального закладу з повним утриманням учнів), а також їхнє середовище, товариство.
2. Перен. Поведінка, вчинки або манери, характерні для бурсаків (учнів бурси), часто з відтінком грубуватості, невихованості або надмірної простодушності.
Приклад 1:
А Антосьо був не з перших, що з’їхались для екзамену, а трохи чи не з останніх, то й прийшовши під класи, застав чималий гурток: хто з Шайгорода приїхав, хто з Дунаєвець, бурсачня з Бару; крутян було найменше. Хто сливи їв, виймаючи з квітчастої хустини, що прийшлась татові з церкви за шлюб; хто яблука витягав з кишені: гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається; бурсаки кукурудзу гризли.
— Тютюнник Григорій, “Вир”