Древослів

Словник Української Мови

бурсачня

[bursɑt͡ʃnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Збірна назва студентів, учнів бурси (навчального закладу з повним утриманням учнів), а також їхнє середовище, товариство.

  2. (Історія) –

    Перен. Поведінка, вчинки або манери, характерні для бурсаків (учнів бурси), часто з відтінком грубуватості, невихованості або надмірної простодушності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурсачня, р. бурсачні, д. бурсачні, з. бурсачню, о. бурсачнею, м. бурсачні, к. бурсачне

Більше записів