Древослів

Словник Української Мови

бурмистер

[burmɪstɛr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Голова міського магістрату, міський голова в Україні (особливо на Лівобережжі) та у Великому князівстві Литовському в XVI–XVIII століттях; відповідає посаді бургомістра.

  2. (Історія) –

    (істор., рідк.) Керівник, старшина цеху ремісників у містах України в XVI–XVIII століттях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурмистер, р. бурмистра, д. бурмистрові, з. бурмистра, о. бурмистром, м. бурмистрі, к. бурмистре

Більше записів