бурдигал

[burdɪɦɑl] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва одного з найбільших та найвідоміших гончарних центрів на Черкащині (село Бурти, тепер Городищенського району), що активно розвивався в XVIII–XIX століттях та славився виробництвом майолікового (полив’яного) посуду, кахлів та декоративної кераміки, часто з характерним білим поливанням та синьою рослинною розписом.

  2. (Мистецтво) –

    (мистецтвознавче) Тип української народної майоліки, що вироблявся в центрі Бурти (Бурдигал), для якого характерні масивні форми (глеки, миски, макітри), біла, рідше жовтувата або сірувата полива, а також рослинний орнамент (квіти, гілки), виконаний кобальтом (синьою фарбою).

  3. (Мистецтво) –

    (колекційне) Предмет (зразок) гончарного виробу, виготовленого в центрі Бурдигал, що є об’єктом збирання та вивчення як пам’ятка українського народного мистецтва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурдигал, р. бурдигала, д. бурдигалові, з. бурдигала, о. бурдигалом, м. бурдигалі, к. бурдигале

Більше записів