бунт

[bunt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Організований збройний виступ, повстання проти законної влади або існуючого державного ладу з метою його повалення.

  2. (Соціологія) –

    Масовий протест, відкрите непокора, виступ проти керівництва, встановлених порядків або соціальної несправедливості.

  3. (Психологія) –

    (переносне значення) Різкий, емоційний прояв непокори, несхвалення, протесту проти чого-небудь; вибух обурення.

  4. (Виробництво) –

    (застаріле) Велика кількість однорідних предметів, зв’язаних або складених разом; зв’язка, в’язка (наприклад, бунт сіна, бунт цегли).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бунт, р. бунта, д. бунтові, з. бунт, о. бунтом, м. бунті, к. бунте

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів