Значення
- (Юриспруденція) –
Організований збройний виступ, повстання проти законної влади або існуючого державного ладу з метою його повалення.
- (Соціологія) –
Масовий протест, відкрите непокора, виступ проти керівництва, встановлених порядків або соціальної несправедливості.
- (Психологія) –
(переносне значення) Різкий, емоційний прояв непокори, несхвалення, протесту проти чого-небудь; вибух обурення.
- (Виробництво) –
(застаріле) Велика кількість однорідних предметів, зв’язаних або складених разом; зв’язка, в’язка (наприклад, бунт сіна, бунт цегли).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бунт, р. бунта, д. бунтові, з. бунт, о. бунтом, м. бунті, к. бунте