булькання

1. Дія за значенням дієслова “булькати”; звуки, що виникають при цій дії — характерні глухі звуки, що нагадують “буль-буль”, які утворюються при виході повітря з рідини або при переливанні рідини з посудини з вузьким горлом.

2. Рідкісне, нерегулярне кипіння рідини, коли окремі бульбашки повітря або пари зриваються з дна та спливають угору.

3. Переносно — про тихе, невиразне, незрозуміле говоріння, бормотіння.

Приклади вживання

Приклад 1:
Откривши дамбу першим ходом, уже ніхто не може встановить мощного шествія водних мас і їхнього смертоносного булькання. І хотя на дошці, ді­ ствітільно, ми бачимо один лише ход, плин партії намного ви­ переджає моторно-двігатєльні рефлекси організма.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |