булавка

1. Тонкий металевий стрижень із гострим кінцем та головкою на протилежному кінці, що використовується для приколювання, скріплення або прикрашання тканини, паперу тощо.

2. Дрібна ювелірна прикраса (часто з дорогоцінним каменем), що має форму та конструкцію булавки (у 1-му значенні) і кріпиться до одягу.

3. Розмовна назва значка, медалі, ордена, що кріпиться до одягу за допомогою шпильки.

4. Застаріла назва холодної зброї — палиці з насадженою на кінець металевою кулею, часто шипастою (історичне значення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |