булавка

[bulɑʋkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Тонкий металевий стрижень із гострим кінцем та головкою на протилежному кінці, що використовується для приколювання, скріплення або прикрашання тканини, паперу тощо.

  2. (Мистецтво) –

    Дрібна ювелірна прикраса (часто з дорогоцінним каменем), що має форму та конструкцію булавки (у 1-му значенні) і кріпиться до одягу.

  3. (Історія) –

    Розмовна назва значка, медалі, ордена, що кріпиться до одягу за допомогою шпильки.

  4. (Історія) –

    Застаріла назва холодної зброї — палиці з насадженою на кінець металевою кулею, часто шипастою (історичне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. булавка, р. булавки, д. булавці, з. булавку, о. булавкою, м. булавці, к. булавко

Більше записів