1. Початковий підручник для навчання грамоті, що містить абетку, склади, прості тексти для читання та часто — вправи для письма.
2. (переносно) Початкові, елементарні знання з якої-небудь галузі; основа, ази чогось.
буквар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бредуть, бредуть вигнанці… бредуть бездомні люди… Ні даху ж, ні притулку, – буквар їм на умі! Згоріли їхні храми.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Приклад 2:
Найперший ґанок і переддвер’я, що вводить у згубу, і найперший порух, що, наче буквар, навчає нас бути супостатами Богові, є оце: A. Входити у неспоріднену стать. Б. Обіймати посаду, що суперечить природі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
РОЗМОВА, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ АЛФАВІТ, АБО БУКВАР МИРУ Твір написаний у другій половині 1774 p., бо 1 січня 1775 року він був відісланий з дарчим листом B.C.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |