буколіка

1. Літературний жанр, що зображає ідилічне, пасторальне життя сільських мешканців, переважно пастухів, на тлі природи; пастораль.

2. Збірка віршів давньогрецького поета Феокріта (III ст. до н.е.), яка вважається взірцем цього жанру.

Приклади вживання

Приклад 1:
Відчинення вертепу 79~ÎÁËÓÄÀ Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне будило, що будило, було. Якщо це було, то було все облуда, блудницею тоді ти, пречиста, була, тоді ти пречистою, блуднице, стала, бо ти стала — і не стало тебе.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |