бухикання

[buxɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Дія за значенням дієслова “бухикати” — вироблення характерних звуків (глухих, коротких поштовхів повітря) при закладеному носі, наприклад, під час плачу або від хвороби.

  2. (Зоологія) –

    Власна назва (категорія: термін) — специфічний спосіб вокалізації, характерний для деяких видів тварин (наприклад, оленів, лосів) під час періоду гону (шлюбного періоду); рев, кличання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бухикання, р. бухикання, д. бухиканню, з. бухикання, о. бухиканням, м. бухиканні, к. бухикання

Більше записів