бухикало

1. Рідкісне, застаріле позначення для великого горщика або глечика, часто з потовщеними стінками, що використовувався для зберігання рідин (води, молока) або сипких продуктів.

2. У переносному значенні — людина, схильна до надмірного вживання алкоголю; горілчаник, пияк (зазвичай із відтінком жартівливості або зневаги).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |