букетик

[bukɛtɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “букет”: невеликий букет квітів або інших рослин, невелика зв’язка, пучок.

  2. (Лінгвістика) –

    Перен. Про невелику групу людей, що тісно зібралася разом.

  3. (Кулінарія) –

    У кулінарії: невеликий пучок ароматних трав (петрушки, кропу, лаврового листа тощо), зв’язаних разом або загорнутих у марлю, який використовують для надання смаку та аромату стравам під час приготування і виймають перед подачею на стіл (кулінарний букетик, букетик гарні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. букетик, р. букетика, д. букетикові, з. букетик, о. букетиком, м. букетикові, к. букетику

Більше записів