Словник Української Мови
Буква
1. Зв’язані разом квіти, гілки рослин або плоди, які складають декоративну композицію, що використовується як прикраса або подарунок.
2. Характерний аромат, смак або особливі якості (зазвичай вишукані), властиві добрим винам, міцним напоям, чаю, каві тощо.
3. Перен. Сукупність, набір якихось явищ, ознак, властивостей, що разом утворюють характерне ціле (часто іронічно).
4. Рідкісн. Пучок, невелика зв’язка однорідних предметів (наприклад, ключів).
Приклад 1:
Під час гастролей театру Мейєрхольда у Вінниці (1933) посилає букет розкішних квітів його дружині — актрисі Зінаїді Райх. Остання не змогла побувати в музеї, але відповіла листом-подякою, на що знову відгукнулася: «Я їй відповіла вчора.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Потiм узяла букет квiтiв iз нашої маленької оранжереї й сiла на пiдводу. Золотий пiвник злетiв на флюгер i голосно закукурiкав.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”