Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Велика, незграбна, неохайна людина; те саме, що бука.
- (Мистецтво) –
(діал.) Лялька, створена зі стовбура кукурудзи, качана, початку тощо; солом’яна лялька.
- (Зоологія) –
(діал.) Пристрій для ловлі раків у вигляді обруча з натягнутою сіткою.
- (Техніка) –
(діал., заст.) Невеликий дерев’яний човен, довбаний або зроблений з кори; човник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буката, р. букати, д. букаті, з. букату, о. букатою, м. букаті, к. буката