буферування

1. Процес накопичення, тимчасового зберігання або затримки даних, сигналів або матеріалів для забезпечення рівномірної роботи системи, компенсації різниці в швидкостях обробки або передачі інформації, або для захисту від перевантажень.

2. У комп’ютерній техніці та інформатиці — метод організації обміну даними, при якому інформація спочатку поміщається в спеціально виділену область пам’яті (буфер), де тимчасово зберігається до моменту її подальшої обробки, передачі або відтворення.

3. У хімії та біології — процес стабілізації pH середовища шляхом додавання буферного розчину, який здатний послаблювати зміни концентрації іонів гідрогену.

4. У економіці та логістиці — створення стратегічного запасу (буферного запасу) матеріалів, товарів або фінансів для компенсації коливань попиту, затримок у поставках або інших непередбачених обставин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |