Значення
- (Екологія) –
(екол.) Здатність екосистеми (ґрунту, водойми, атмосфери) поглинати, нейтралізувати або перетворювати шкідливі речовини, тим самим зменшуючи їх негативний вплив на довкілля.
- (Хімія) –
(фіз., хім.) Властивість розчину (буферного розчину) зберігати сталість концентрації іонів водню (сталий рН) при додаванні невеликих кількостей кислоти або лугу, а також при розведенні.
- (Фізика) –
(перен., у ширшому сенсі) Здатність системи, організму або явища протистояти зовнішнім впливам, згладжувати їх або поглинати, запобігаючи різким змінам або пошкодженням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буферність, р. буферності, д. буферності, з. буферність, о. буферністю, м. буферності, к. буферносте