1. (екол.) Здатність екосистеми (ґрунту, водойми, атмосфери) поглинати, нейтралізувати або перетворювати шкідливі речовини, тим самим зменшуючи їх негативний вплив на довкілля.
2. (фіз., хім.) Властивість розчину (буферного розчину) зберігати сталість концентрації іонів водню (сталий рН) при додаванні невеликих кількостей кислоти або лугу, а також при розведенні.
3. (перен., у ширшому сенсі) Здатність системи, організму або явища протистояти зовнішнім впливам, згладжувати їх або поглинати, запобігаючи різким змінам або пошкодженням.