будда

1. (Будда) Власна назва засновника буддизму — Сіддгартха Ґаутама (623–544 до н.е. за традиційною хронологією), який, згідно з віруваннями, досяг просвітлення (бодгі) та став пробудженою, звільненою від циклів переродження (сансари) істотою.

2. (будда) У буддизмі — титул або стан істоти, яка досягла повного пробудження (просвітлення), ідеальної мудрості та вищого співчуття, вийшовши за межі страждань і кола перероджень; пробуджена, просвітлена особистість.

3. (будда) У ширшому, культурному вжитку — зображення, статуя або скульптура Будди, що є об’єктом релігійної шаноби або культурним символом.

Приклади:

Приклад 1:
Кілька типів з оленячими і бичачими рогами на головах, підтанцьовуючи, виносять на середину кімнати священний повстяний килимок (у нас об такі ноги витирають), а перед ним, разом із фінальними екстазами співу («золотої германійської брами дай нам пропливти великим рибою»), задля суцільного захвату виставляють погруддя: золочена бронза в дещо збільшених ПЕРВЕРЗІЯ ЗО пропорціях (щодо природних, ясна річ), і я розумію так, що то їхнє божество, божище, божисько, — ліпше сказати, якийсь чи то пітекантроп, чи будда, чи німецький філософ- матеріяліст, він же Сторож Германійської Брами, або ж Еґір, Ґрунґнір і Фафнір 1, вартовий заклятого саду… Усі присутні, крім мене, врочисто вклякли перед його божистою з’явою. Коли ж і я забаг опуститися на коліна, то дівчата, всі чотири мої наглядачки, просто не дали мені цього зробити, хапаючи мене звідусіль за все на світі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Вас не задовольняє нi Конфуцiй, нi Лаотсе, нi Будда, нi Магомет, нi сам чорт!.. Ага, розумiю: треба заповнити порожнє мiсце… Я: — Так по-вашому, значить, назрiв час приходу Месiї?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”