Древослів

Словник Української Мови

будара

[budɑrɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Невеликий річковий човен, зазвичай плоскодонний, що використовувався на Дніпрі та його притоках для перевезення вантажів, рибальства або як пором.

  2. (Географія) –

    Назва села в Україні, зокрема в Одеській області.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. будара, р. будари, д. бударі, з. будару, о. бударою, м. бударі, к. бударо

Більше записів