Древослів

Словник Української Мови

бучина

[but͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Дерево або деревина бука звичайного (Fagus sylvatica), листяне дерево родини букових, що має цінну тверду деревину сріблясто-сірого кольору.

  2. (Ботаніка) –

    (у множині, зазвичай “бучини”) Буковий ліс, насадження бука; ділянка, де ростуть буки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бучин, р. бучина, д. бучинові, з. бучин, о. бучином, м. бучині, к. бучине

Більше записів