бучність

1. Властивість за значенням прикметника “бучний”; галасливість, шумливість, гучність, які супроводжуються емоційним піднесенням або скандальним характером.

2. Урочистість, пишність, помпезність (про зовнішнє оформлення події, святкування тощо).

3. Розм. Скандальна, галаслива подія; буча, переполох.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |