Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “бучний”; галасливість, шумливість, гучність, які супроводжуються емоційним піднесенням або скандальним характером.
- (Мистецтво) –
Урочистість, пишність, помпезність (про зовнішнє оформлення події, святкування тощо).
- (Лінгвістика) –
Розм. Скандальна, галаслива подія; буча, переполох.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бучність, р. бучності, д. бучності, з. бучність, о. бучністю, м. бучності, к. бучносте