1. (рідко) Шум, галас, гамір, метушня, спричинені сваркою, суперечкою або загальним збудженням.
2. (заст.) Заворушення, бунт, повстання серед населення.
3. (перен., розм.) Сильне хвилювання, тривога, метушня в душі, в почуттях.
буча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
через яких зчинилася буча, що змінила Федорові все життя, навчивши, завдяки Тарасові Нагірному, ходити крізь стіни й уважніше ставитися до навколишніх з’яв, навіть таких звичайних, як гуска) і сказала: — Молодий чоловіче, чи ви знайомі з теорією дзеркал Дзиндри? — Я не такий уже й молодий.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |