буча

[but͡ʃɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (рідко) Шум, галас, гамір, метушня, спричинені сваркою, суперечкою або загальним збудженням.

  2. (Історія) –

    (заст.) Заворушення, бунт, повстання серед населення.

  3. (Психологія) –

    (перен., розм.) Сильне хвилювання, тривога, метушня в душі, в почуттях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буча, р. бучі, д. бучі, з. бучу, о. бучею, м. бучі, к. буче

Більше записів