буч

[but͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення для великого, масивного предмета або об’єму чогось, зазвичай у значенні купи, груди, стоса (наприклад, “буч соломи”).

  2. (Геологія) –

    У місцевих говірках — назва пагорба, пагробка, невеликої височини.

  3. (Географія) –

    Власна назва географічних об’єктів (річка, село в Україні), що походить від зазначених загальних значень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бучі, р. буч, д. бучам, з. бучі, о. бучами, м. бучах, к. бучі

Більше записів