бубочка

[bubot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “буба” — назва жука, комахи (переважно жуків-вусачів) у діалектах Західної України, а також у фольклорі та поетичній мові.

  2. (Література) –

    У літературній мові та розмовній — метафорична або пестлива назва комахи, метелика, жучка.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, розм.) Ласкаве звертання до дитини або коханої людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бубочка, р. бубочки, д. бубочці, з. бубочку, о. бубочкою, м. бубочці, к. бубочко

Більше записів