бублиця

[bublɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Рідка страва української кухні, густий суп або каша з пшоняного борошна (толокна), замішана на воді або молоці, часто з додаванням солі.

  2. (Кулінарія) –

    Застаріла назва для круглого хлібного виробу з отвором посередині, що в сучасній мові найчастіше називається “бублик”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бублице, р. бублиця, д. бублицю, з. бублице, о. бублицем, м. бублиці, к. бублице

Більше записів