1. Жінка, яка випікає або продає бублики.
2. Розм. Жінка, яка займається дрібною, незначною торгівлею на вулиці або ринку.
3. Іст. Назва одного з пагорбів у Києві (Бубликова гора, Бубличниця), де, за переказами, у давнину жили ремісники-бубличники.
бубличниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |