бублій

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну родину або окрему особу.

2. У місцевих говірках — можливе позначення людини, яка говорить невиразно, бубонить, або дитини, що ще неясно вимовляє слова.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |