брилка

1. Великий шматок чогось, переважно твердого матеріалу (каменю, льоду, хліба, цукру тощо); груба, необроблена частина, часто з нерівними краями.

2. Заст. або діал. Велика брила, валун, великий камінь.

3. Діал. Товста, груба палиця, кийок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |