Значення
- (Техніка) –
Великий шматок чогось, переважно твердого матеріалу (каменю, льоду, хліба, цукру тощо); груба, необроблена частина, часто з нерівними краями.
- (Геологія) –
Заст. або діал. Велика брила, валун, великий камінь.
- (Лінгвістика) –
Діал. Товста, груба палиця, кийок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брилка, р. брилки, д. брилці, з. брилку, о. брилкою, м. брилці, к. брилко