бригадирка

[brɪɦɑdɪrkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Виробництво) –

    Жінка, яка керує бригадою (групою робітників, військовим підрозділом тощо); жіночий відповідник до слова “бригадир”.

  2. (Медицина) –

    Розмовна назва головної, старшої медсестри (сестри-господарки) у лікарняному відділенні, яка відповідає за господарське забезпечення та роботу молодшого медичного персоналу палат.

  3. (Історія) –

    Історичне: дружина бригадира (офіцерського чину в російській армії XVIII століття).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бригадирка, р. бригадирки, д. бригадирці, з. бригадирку, о. бригадиркою, м. бригадирці, к. бригадирко

Більше записів