бригадир

Значення

1. (Виробництво) –

   Керівник бригади (виробничої, будівельної, навчальної тощо), старший над групою робітників або колективом.

2. (Військова справа) –

   Військове звання молодшого командного складу в артилерійських, авіаційно-технічних та деяких інших підрозділах Збройних сил України та інших країн, вище за старшину і нижче за молодшого лейтенанта; особа, яка має це звання.

3. (Історія) –

   Історично: офіцерський чин у російській армії (XVIII ст.), а також посадова особа, що очолювала бригаду в Україні гетьманської доби.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Додому ми йшли швидко, бо тітка Ялосоветавідпросилася у бригадира тільки до обіду. Під Писаревим лісом молотила молотарка. Над нею стояла проти сонця хмарка пилюки з половою. Ясний, прозорий день був.
  — Василь Симоненко