бригадниця

1. Жінка, яка очолює бригаду (виробничий, будівельний, сільськогосподарський тощо колектив).

2. У переносному значенні: жінка, яка відзначається працездатністю, організаторськими здібностями та здатна залучати до роботи інших.

3. Історичне: учасниця комсомольсько-молодіжної бригади в СРСР, що брала на себе підвищені соціалістичні зобов’язання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |