бригада

1. Військове формування, що зазвичай складається з кількох батальйонів, дивізіонів або рот, а також спеціальних підрозділів; проміжна ланка між дивізією та полком у сухопутних військах.

2. Колектив робітників, виконавців або співробітників певного профілю, які спільно виконують виробниче завдання, роботу на будівництві, в сільському господарстві тощо.

3. Група осіб, об’єднаних для виконання певного завдання, часто тимчасово (наприклад, санітарна бригада, агітаційна бригада).

4. У деяких видах спорту (автоспорт, велоспорт): команда, що виступає на змаганнях під керівництвом одного керівника (спортивна бригада).

5. Іст. Адміністративно-господарська одиниця в радянському колгоспному виробництві.

Приклади вживання

Приклад 1:
А якось упродовж чотирьох днів не вийшла на роботу ціла бригада у складі 120 майстрів, їхніх жінок та дітей, тобто десь півтисячі осіб. Всі вони були в запої, причому клялися й божилися, що пили за здоров’я фараона. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |