брязкало

[brjɑzkɑlo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Брязкало — металева пластина, дзвоник або інший предмет, що видає брязкіт, дзвін при ударі або струшуванні; застосовується як сигнальний пристрій, частина упряжі, музичний інструмент або дитяча іграшка.

  2. (Мистецтво) –

    Брязкало — розмовна назва старовинного ударного музичного інструмента типу дзвіночка, тарілки або тріскачки, що використовувався в побуті та обрядах.

  3. (Лінгвістика) –

    Брязкало — переносно про людину, яка багато говорить, ляскає язиком, базікало.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брязкало, р. брязкала, д. брязкалу, з. брязкало, о. брязкалом, м. брязкалі, к. брязкало

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів