Значення
- (Техніка) –
Брязкало — металева пластина, дзвоник або інший предмет, що видає брязкіт, дзвін при ударі або струшуванні; застосовується як сигнальний пристрій, частина упряжі, музичний інструмент або дитяча іграшка.
- (Мистецтво) –
Брязкало — розмовна назва старовинного ударного музичного інструмента типу дзвіночка, тарілки або тріскачки, що використовувався в побуті та обрядах.
- (Лінгвістика) –
Брязкало — переносно про людину, яка багато говорить, ляскає язиком, базікало.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брязкало, р. брязкала, д. брязкалу, з. брязкало, о. брязкалом, м. брязкалі, к. брязкало