Словник Української Мови
Буква
1. Брус — дерев’яний, рідше металевий або залізобетонний стрижень, балка переважно прямокутного або квадратного перерізу, що використовується як конструктивний елемент у будівництві, меблевій справі тощо.
2. Брус — те саме, що брусок: невеликий обтесаний шматок твердого матеріалу (мила, воску, чаю тощо), що має форму паралелепіпеда.
3. Брус — застаріла назва для дороги, вкритої колодами або настилом з колод; колодяна мостова.
Приклад 1:
Мужичi руки складали до бруса брус, до балки балку, i все те мусить тепер служити на користь людям. Сьогоднi мало рiшитись, за ким перемога, за ними, чи за Хомою, який пiдбивав нищити все i все палити.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Є між ними й звичайний ошуканець (Хитрий), і ординарний клеветник (Брус), і учитель-картяр (Картак), і стуманілий ідіот (Вер- бина), і ціла галерія неприналежно вчоловічених індивідів, а серед них лиш один Любович, один педаґоґ із покликання. Покійний Ос- тап Левицький, вкладаючи акцію в рами наших відносин, брав і ті типи з життя. — Невідомий автор